Шосткинська громада знову здригнулася від страшної звістки – на російсько-українській війні загинув воїн наш земляк Олександр Кислий. Церемонія прощання розпочалась зі звершення Чину Заупокійного відспівування полеглого в боях захисника яке провів отець Сергій, військовий капелан.
Рідні, друзі, знайомі і Шосткинська громада зібралися разом, щоб провести в останню земну путь Героя й помолитися за упокій Його безсмертної душі, просячи в Господа милості, прощення гріхів та Царства Небесного.
На жаль відстоюючи наше майбутнє він віддав своє життя, Олександру Кислому назавжди залишиться 47. Провести захисника в останню путь приїхали його побратими, яким надзвичайно важко про товариша по зброї говорити у минулому часі.
В’ячеслав Пилипенко, молодший сержант, побратим:
- Я Сашу дуже добре знав, бо ми з ним обороняли Донецьку область, тримали оборону і не пускали ту нечисть кацапську далі.
Він, коли загинув не встиг злякатися, було пряме попадання з танку прямо в бліндаж, де вони були. Вони загинули у двох. Мені важко добрати слова, для мене це дуже велика втрата. Ми з ним і з хлопцями багато чого пережили перенесли й психологічно, і морально, і фізично. Рідні й всі, хто його звав приміть щирі співчуття від нас всіх, від підрозділу, командування. Він був частиною нашої душі й ми його дуже любили. Слава Герою!
Артем Передричук, побратим зі сльозами на очах згадував, як з Олександром вони з перших днів боронили Київ:
- Потім разом поїхали боронити країну від клятої кацапні на Донбас.
Він був як великий, міцний промінь позитиву. Мав великі плани на це життя, ще планували з ним на рибалку поїхати. Але не судилося. Він завжди лишиться в нашому серці, бо Герої не вмирають…
Від усього педагогічного колективу рідної школи висловила щирі слова співчуття Оксана Плацинда, в.о. директора школи №6:
- Не для кого не було дивом те, що він пішов боронити нашу рідну землю.
. Дуже шкода, що наші учні не зустрінуть з війни з перемогою з квітами Олександра і він не прийде на виховні години й не розкаже свої героїчні історії. Ми хочемо подякувати Олександру за наші життя. За те, що він віддав своє життя за наших дітей. Нехай Господь прийме цю світлу людину у свої обійми. Слава Україні.
До останнього подиху воїн був на вістрі боротьби за Україну. Віддати останню шану загиблому захиснику прийшли представники влади. Отець Сергій закликав всіх молитись за душу Олександра і за всіх захисників, які на передовій відстоюють нашу свободу і пам’ятати воїнів, які віддали життя за можливість жити у мирі.
З гірким смутком несли квіти до труни захисника та у тихій молитві схиляли голови у знак глибокої пошани до світлої пам’яті Героя. Під пісню «Плине кача» шосткинська громада проводжала свого Героя-захисника в останню путь.
Без батька залишилось дві донечки...
