Шосткинщину знову сколихнула трагічна звістка. На фронті загинув наш земляк, захисник, Микола Дубровний. З 2014-го року чоловік брав участь у Антитерористичній операції, а з початком повномасштабного вторгнення вступив до тероборони, після чого добровольцем пішов воювати. Прощання з Героєм відбулося на вул. Садовий бульвар, біля Центру культури і дозвілля. Подробиці – у матеріалі журналістів ШосткаNews.City.
11 березня ворог забрав життя ще одного українського Героя – нашого земляка Миколи Дубровного. Чоловік загинув біля населеного пункту Дубово- Василівка Донецької області, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність.
Микола Дубровний народився у Чапліївці. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення Чапліївської школи вступив до Шосткинського професійно–технічного училища №10, де отримав спеціальність електрика. З 1992 року проходив строкову службу рядовим солдатом. Як повернувся, наполегливо працював – Собицьке лісництво, Шосткинська виправна колонія, ТОВ «Українсько-голандська агрокомпанія». Де б наш земляк не працював, скрізь залишив спогади про себе, як про вмілого та відповідального працівника.
Близькі говорять про Миколу, як про чоловіка з «золотими руками», якому все було під силу. Він захоплювався бджільництвом, вміло працював з деревом та металом, міг відремонтувати будь-яку техніку. Крім цього був досвідченим військовим.
Війна увійшла в життя чоловіка ще у 2014 році. Протягом року він брав участь в Антитерористичній операції на Сході України. А з початком повномасштабної агресії росії проти України в перший день став до лав територіальної оборони рідного села. Втім, серце Миколи Дубровного кликало на передову. Відтак, 7 листопада 2022 року він добровільно пішов воювати, аби захищати Батьківщину заради своїх близьких, дітей та онуки. «Там гинули молоді хлопці, які мали жити. А я вже пожив», - говорив він дочці перед тим, як вирушати на фронт.
«Він майстерно пік торти, готував чудові пироги, робив консервацію. В селі заведено, що в скрутну хвилину на допомогу завжди приходять сусіди. Микола неодноразово виручав нас, а ми – його. Ми – сусіди, чим зможемо, допоможемо його сім’ї», - підкреслила Валентина Постоєнко.
Церковну панахиду за Миколою Дубровним відправили у храмі Покрови Пресвятої Богородиці. У своїй промові настоятель церкви, військовий капелан отець Сергій зазначив, що тепер Микола допомагатиме українцям, а також своїм рідним і близьким, перебуваючи на небесах. «Цей янгол, цей захисник, віддав своє життя за нас. Ми вдячні усім воїнам, які на передньому краї кують для нас перемогу. На превеликий жаль дехто з них приходить до нас «на щиті». Але Перемога буде обов’язково за нами», - наголосив священник.
Покладанням квітів до труни з Героєм учасники жалобної церемонії вшанували його подвиг та самопожертву заради свободи і незалежності нашої Батьківщини. А потім, дорогою слави і пам’яті провели Миколу Дубровного в останню путь.
