Назаренко Василь Миколайович народився 14 липня 1980 року в нашому місті, був єдиною дитиною в сім’ї.
Василь з дитинства ріс активним, емоційним, жвавим, любив спілкування, захоплювався футболом. Закінчив школу №8. Слова скорботи по загибелі колишнього учня виказали представники цього навчального закладу.
"В такі хвилини хочеться помовчати та низько вклонитись всім захисникам. Хай пам'ять про всіх загиблих залишиться назавжди у наших серцях", - сказав директор ШЗШ №8 Олександр Кириченко.
По закінченні школи Василь Назаренко здобув професійну освіту на базі училища № 10. Цей навчальний заклад вже має випускників, які загинули на фронті.
Тривала хвороба рідної людини примусила Василя Миколайовича повернутися до рідного міста і взяти на себе більшу частину обов’язків з утримання чималого господарства. Він не цурався будь-якої домашньої роботи: працював на городі та у садку, доглядав за свійськими тваринами, лагодив будинок тощо. У вільний час полюбляв рибалку і спілкування з друзями.
На захист України став навесні 2023 року, виконував обов’язки солдата зенітного артилерійського взводу. Через кілька місяців службу довелося залишити за станом здоров’я та розпочати складне лікування. Рідні й друзі молилися за зцілення Василя, але, на жаль дива не сталося… 23 листопада наш земляк відійшов у Вічність. Йому назавжди 43.
Провести в останню путь Василя приїхали його побратими.
"Ми втратили хорошого бійця. Він виконував бойове завдання з охорони Чернігівщини. Вічна пам'ять йому!", - зазначив т.в.о. командира батареї Володимир Басистий.
Шосткинці схилили голови у хвилині мовчання за полеглим героєм.
