Олександр Баглаєв був мобілізований до лав Збройних Сил взимку цього року, а на початку літа його серце перестало битися. Не витримало. Захиснику назавжди 35. Церемонія прощання відбулась біля будинку, звідки мати проводжала його на війну.
Баглаєв Олександр Євгенович народився 28 квітня 1989 року в Глухові. Згодом родина хлопця переїхала жити в Шостку, де він навчався в загальноосвітній школі № 7. Закінчив Шосткинське ВПУ -19 у 2005 році, здобувши спеціальність «автослюсар». З дитинства Олександр був активним, товариським і доброзичливим. Серед захоплень – спорт, зокрема футбол.
Після строкової служби в армії розпочав свій трудових шлях.
Він мріяв про мирне та довге щасливе життя. Планував створити свою родину та придбати власне житло. На жаль, серце старшого солдата Баглаєва Олександра Євгеновича зупинилося 8 червня 2024 року. Йому назавжди 35. Вік починань і звершень, коли є досвід і сили, але доля розпорядилась інакше, обірвала нитку життя. Його сміх, його слова, його добрі вчинки – все це житиме в серцях тих, хто його любив.
Ларисі Шундрик, заступниці директора з навчально-виховної роботи школи №7 важко підібрати слова, адже для їх навчального закладу це вже тринадцятий випускник, що повернулась до дому на щиті.
"Хай пам’ять про героїв згуртує нас , дасть нам силу і мужність далі відстоювати волю України, її майбутнє", - зазначив під час промови В’ячеслав Шемет, представник РТЦК і СП .
Серед родичів у загиблого залишилася мати. Вшановуючи воїна усі присутні стали на одне коліно, після чого повільно йшли до його труни, підносячи квіти. Тиша розривалась лише тужливими звуками «Плине кача». Під цю сумну мелодію громада провела Олександра Баглаєва в останню путь…
