Місто Шостка та вся українська громада в скорботі схиляють голови, прощаючись із Героєм-захисником В’ячеславом Андрусенко 1974 року народження, який загинув 14 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині (поблизу Красногорівки).
Народився 20 серпня 1974 року у місті Шостка. Тут минули його дитячі роки. Після закінчення школи у 1989 році він вступив до Шосткинського хіміко-технологічного технікуму, де здобув спеціальність механіка. У 1993 році був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Відзначався дисциплінованістю, порядністю та готовністю прийти на допомогу кожному.
Після служби повернувся додому й з 1995 року працював у Шосткинському водоканалі на посаді слюсаря. Його поважали колеги, сусіди та друзі. Він мріяв відкрити власне СТО, і всі, хто його знав, говорили про нього лише добре.
З перших днів повномасштабного вторгнення знову приєднався до лав оборони Батьківщини, у складі підрозділів територіальної оборони. Вирушаючи на війну, сказав своїм рідним: «Якщо треба — значить треба. Ви мене тільки дочекайтеся…».
В’ячеслав виконував бойові завдання в найгарячіших точках — на Луганщині, Харківщині, у районі Лиману. За позивний обрав «Механік». Побратими згадують його як надійного, сильного, доброго воїна, з яким можна було йти у найважчий бій.
14 червня 2024 року, під час виконання бойового завдання в Донецькій області, (Покровський район, поблизу нп Красногорівка) В’ячеслав Леонідович загинув смертю Героя. Тривалий час наш земляк вважався без вісти зниклим, всі молилися за його повернення…
Але дива не сталося. Після болісних тижнів надії, В’ячеслав повернувся додому до рідної Шостки на щиті, як істинний Герой, що віддав своє життя за вільну Україну. Його останній шлях став символом незламності та найвищої жертовності.
У скорботі — батьки, брат із родиною, доньки Дарина та Вікторія, рідні, друзі, побратими й уся громада.
