Шостка у глибокій пошані зустріла свого захисника Євгена Лукашевича, який після тривалої невідомості повернувся до рідного дому «на щиті». Кулеметник, що став до лав ЗСУ в травні 2024 року, віддав життя за Україну під час виконання бойового завдання — йому назавжди залишиться 36 років.
Народився 29 червня 1988 року в місті Шостка. У багатодітній родині разом із ним зростали троє братів та дві сестрички. Його дитинство не було легким — після втрати матері доля випробувала його ще більше, і навчання він продовжив у школі-інтернаті. Саме там загартовувався його характер, формувалася сила духу та вміння не здаватися.
Після закінчення школи Євген вступив до професійно-технічного училища №10, де здобув спеціальність оператора. З юних років він цікавився комп’ютерами, технологіями, захоплювався сучасним світом і мріяв знайти в ньому своє місце.
Євген був людиною світлої душі. Добрий, щирий, відкритий… він умів підтримати, розрадити, допомогти. Його усмішка була щирою, а серце — великим. Цінував дружбу, любив життя і завжди залишав після себе тепло. Для багатьох він був не просто другом — він був опорою, людиною, на яку можна покластися.
Працював у різних сферах. Не боявся роботи, чесно заробляв на життя, шукаючи свій шлях.
Коли у травні 2024 року Україна знову покликала своїх синів до захисту, Євген не залишився осторонь. Він зробив свідомий вибір — став на захист рідної землі. Служив кулеметником стрілецького відділення, мав звання солдата. Побратими знали його за позивним «Чарлі».
Попри війну, у його серці жила мрія — мандрувати, побачити світ, відкрити для себе красу рідної країни, її різнобарвні куточки…
26 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання, Євген загинув. Деякий час він вважався безвісти зниклим… І рідні до останнього вірили у диво. Та, на жаль, дива не сталося.
Він повернувся додому на щиті…Євгену назавжди 36...
Віднині відважний захисник став до лав Небесного воїнства, знайшовши свій вічний спочинок на Алеї Слави поруч із побратимами, які також віддали життя за свободу України.
